Юстиція

06.02.2019

Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки у маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!

Ірина Комаровська

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

 

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

 

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

 

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

 

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

 

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

 

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

 

Які документи потрібно надатироботодавцю щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

  • одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);
  • копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
  • копію паспорта.

 

 

  • Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);
  • пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
  • медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

 

  • Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

 

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

  • доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
  • заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

 

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

 

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення.В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_72.docx

 

 

06.02.2019

Зареєструвати друкований засіб масової інформації дуже просто

 

         Бажаєте стати частиною медіа-спільноти Луганщини та мати власну газету чи журнал? Ми допоможемо зареєструвати ваш друкований засіб масової інформації (далі – ДЗМІ).

         Відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» ДЗМІ – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

ДЗМІ може видаватися після його державної реєстрації.

Заснувати ДЗМІ можуть:

- громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;

- юридичні особи України та інших держав;

- трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Звертаємо увагу, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації, крім випадків, передбачених законом.

Державна реєстрація (перереєстрація) ДЗМІ залежно від сфери розповсюдження здійснюється:

1) Міністерством юстиції України – у разі державної реєстрації ДЗМІ загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження;

2) головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні територіальні управління юстиції) – у разі  державної реєстрації ДЗМІ місцевої сфери розповсюдження.

Для реєстрації ДЗМІ подаються такі документи:

1.  Заява про державну реєстрацію ДЗМІ.

2. Якщо засновником ДЗМІ є юридична особа або трудовий колектив, то можуть подаватися:

-  засвідчена печаткою юридичної особи та підписом її керівника копія статуту (положення), чинні на момент подачі (установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих засобів масової інформації разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку);

- протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування ДЗМІ трудовим колективом;

- установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);

- довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).

3. Якщо засновником є фізична особа, то може подаватися копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).

Документи розглядаються у місячний строк з дня їх одержання. За результатами розгляду документів приймається рішення про державну реєстрацію видання або про відмову у державній реєстрації або про зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Законодавством встановлено збір у таких розмірах за видачу:

а) свідоцтва  про  державну  реєстрацію  друкованого  засобу масової інформації із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян;

б) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової  інформації  з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

г) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

д) свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Консультацію щодо реєстрації ДЗМІ можливо отримати в Головному територіальному управління юстиції у Луганській області за адресою: Луганська обл. м.Сєвєродонецьк, вул.Єгорова, буд.22, каб.212 або за номерами 06452-4-22-16, 0953624202.

 

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

 

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/reiestraciya_dzmi.docx

06.02.2019

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  • документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

 

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

 

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

 

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

 

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

 

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

 

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

 

Які документи потрібні?

  • письмова заява встановленої форми;
  • свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
  • паспорт того з батьків,за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
  • квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Посилання для завантаження:http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_73.docx

Кудизвертатисязабільшдетальноюконсультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишилисьпитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центрусистемибезоплатноїправовоїдопомоги за номером 0 (800) 213103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро наданнябезоплатноїправовоїдопомоги по всійкраїніви можете отриматиюридичнуконсультацію та правовийзахист.

31.01.2019

Щодо особливостей державної реєстрації професійних спілок
 
Статтею 1 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV (із змінами та доповненнями) (далі — ЗУ “Про професійні спілки”), визначено, що професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). 
Створюються професійні спілки з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Діяльність профспілок здійснюється відповідно до законодавства та статутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Однією з важливих особливостей державної реєстрації професійних спілок є закріплене в частині 9 статті 16 ЗУ “Про професійні спілки” положення про те, що профспілка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення).
Державна реєстрація професійних спілок відбувається у відповідності до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15 травня 2003 року № 755-ІV (із змінами та доповненнями) (далі — ЗУ “Про державну реєстрацію”). 
Відповідно до частини першої статті 17 ЗУ “Про державну реєстрацію” та частини третьої статті 16 ЗУ “Про професійні спілки” для державної реєстрації професійної спілки подаються такі документи:
 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
 статут (положення); 
 протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про затвердження статуту (положення); 
 відомості про керівні органи профспілки (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
 відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку); 
 список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки;
відомості про наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях.
Відповідно до вимог пункту шостого частини першої статті 26 ЗУ “Про державну реєстрацію” розгляд документів, поданих для державної реєстрації професійної спілки, відбувається не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.  
Важливою особливістю державної реєстрації професійних спілок є закріплені частиною п'ятою статті 16 ЗУ “Про професійні спілки” та частиною четвертою статті 28 ЗУ “Про державну реєстрацію” положення про те, що відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. 
Адміністративний збір за державну реєстрацію профспілки не справляється.
Нагадуємо, отримати консультацію щодо порядку державної реєстрації професійної спілки можна за телефоном «гарячої лінії» з питань державної реєстрації громадських формувань за номером (06452) 4-22-16 та за номером 0953624202, або у відділі державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, каб. 212.
 
Посилання для завантаження: 

 

25.01.2019

Поняття та порядок використання нерозподілених, невитребуваних земельних ділянок та земельних часток (паїв)

У статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» надається поняття нерозподіленої та невитребуваної земельної ділянки. Так, нерозподіленою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

З 1 січня 2019 року нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка пай на підставі рішення суду передається до комунальної власність територіальної громади, у порядку визнання майна безхазяйним. Але власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець у разі пропуску строку для оформлення права на таку земельну ділянку з поважних причин має право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для оформлення права власності на земельну ділянку.

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

Посиланання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/nerozpodileni_nevitrebuvani_ze...

 

24.01.2019

 

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

В Конституції України зазначено,щокожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спориповинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа,  в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.  

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

 

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_71.docx

 

 

23.01.2019

 

ВИМОГИ ДЛЯ СТАТУТУ ГРОМАДСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ
 
Для створення громадського об'єднання із статусом юридичної особи її учасники (засновники) розробляють статут. Цей  статут  викладається у письмовій формі, прошивається пронумеровується та підписується засновниками (учасниками).
Для створення громадського об'єднання без статусу юридичної особи, статут розробляти не обов'язково.
  Відповідно до статті 11 Закону України «Про громадські об’єднання» статут громадського об’єднання має містити відомості про:
1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
2) мету (цілі) та напрями його діяльності;
3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);
7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
10) порядок внесення змін до статуту;
11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
 
                                                                                                                                                                                                                                                    Головне територіальне 
                                                                                                                                                                                                                                                    управління 
                                                                                                                                                                                                                                                    юстиції у Луганській області
 
Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/statya_na_sayt_vimogi_do_statu...

 

 

 

22.01.2019

Важливе про закордонний паспорт

         Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапиласянеприємнаісторія - в мене викрализакордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дужеперенервувала, тому що не знала, щоробити та кудизвертатися. Розкажіть, будь ласка, як правильно діяти в такому випадку?

Людмила Поліщук

 

Згідно з чиннимзаконодавством паспорт громадянинаУкраїни для виїзду за кордон є документом, щопосвідчує особу та підтверджуєгромадянствоУкраїни. На жаль, втрата паспорту чиіншихдокументів за кордоном неприємнаситуація, але не потрібнопанікувати.

Щопотрібнозробити у разівтрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхіднознайтинайближчевідділенняполіції та написатизаяву про втрату паспорту.

Якщови не розумієтемісцевоїмови та не володієтеанглійською, зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліціїситуацію.

У поліції вам маютьвидати документ, якийпідтверджуватиме, щовидійснозверталисьіз такою заявою. 

Далі, зробітьдвіфотографії портретного типу

Наступнийкрок – цезвернення до закордонноїдипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Щоробить посольство чи консульство?

У посольствіабоконсульствівидаютьпосвідчення особи на повернення в Україну. Для цьогозаявникунеобхідно подати наступнідокументи:

заява;

    документ, виданийкомпетентними органами державиперебування, щопідтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;

іншідані, щодаютьзмогуідентифікувати особу заявника, встановитийогомісцепроживання в Україні та підтвердитиналежність до громадянстваУкраїни;

двіфотокартки;

квитанція про сплатуконсульськогозбору.

Якщо разом із паспортом викраливсігроші, що буде засвідчено документом з поліції, збірможе не стягуватись.

Також хочу зазначити, щопосвідчення особи на повернення в Українуможе бути видано особам без громадянства, якімають право на постійнепроживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, якихвизнанобіженцямиабо особами, якіпотребуютьдодатковогозахисту, у разівтрати ними під час перебування за кордоном виданих в Українідокументів, щопосвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовленняпосвідчення?

 

Посвідчення особи на повернення в Українувидаєтьсяпротягом одного робочого дня з дня одержання закордонною дипломатичною установоюУкраїнипідтверджуваноїінформації з базиданих про особу та їїгромадянство за місцемпроживання в Україні. Отримавшицей документ, ви можете безперешкодноповернутисьдодому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайдейого, вона зобов’язанапротягомдобиздатизнайдений документ для знищеннянайближчомуукраїнськомупосольствічиконсульстві. 

Насамкінець, хочу датикількапорадтим, хтоплануєподорож за кордон:

Занотуйтесобіконтактиукраїнського посольства або консульства в країніперебування. Контактивсіх консульств можназнайти на офіційномусайтіМіністерствазакордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.

Зробітьксерокопіюсвоїхдокументів і зберігайтеїхокремовідоригіналів.

Ніколи не залишайтесвоїдокументипід заставу та не передавайте їхтретім особам.

Вивчітьмісцевоюмовоюдекілька фраз, якідопоможутьзрозумітимісцевим жителям, щовипотребуєтедопомоги.

Куди звертатися за більшдетальнимиконсультаціями та роз’ясненнямивже в Україні?

Якщо у вас залишилисьпитання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системибезоплатноїправовоїдопомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро наданнябезоплатноїправовоїдопомоги по всійкраїніви можете отриматиюридичнуконсультацію та правовийзахист.

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/kons_1.docx

 

18.01.2019

ШЛЮБ ЗА ДОБУ

 

Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись  якнайшвидше але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи  і чи обов’язково для цього чекати місяць?
Володимир Волков

Хто має право вступати в шлюб?
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?
Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?
Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.
Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

Які документи потрібні?
Заява за встановленою формою.
Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім  паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.
Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.
Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.
Які ще формальності мають бути дотриманими?
За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.
Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.
У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  
За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.
Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.
Крім того, перевагами   цього проекту є:

реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;
відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;
залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.
З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?
Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з  організаторів у вашому місті.
Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.
Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?
Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua а також на Луганщині:
1 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна буд. 52-А, код ЄДРПОУ 13405425.
У КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" наявне окреме приміщення для працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану з обладнанням робочого місця комп’ютерною технікою з можливістю друку документів за результатом проведення державної реєстрації шлюбу за адресою: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна буд. 52-А.
Контактні телефони: 050-911-82-15; 095-683-24-12, 063-160-21-17, 095-748-95-99
Клопотання комунального підприємства "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" про спроможність надання послуги з організації проведення державної реєстрації шлюбу.
2 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКЕ РАЙОННЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ"  знаходиться за адресою: Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Москва Донбас, буд. 34, код ЄДРПОУ 20188537.
У КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКЕ РАЙОННЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" наявне окреме приміщення для працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану з обладнанням робочого місця комп’ютерною технікою з можливістю друку документів за результатом проведення державної реєстрації шлюбу за адресою: Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Москва Донбас, буд. 34.
Контактні телефони 095-748-95-99;  066-300-61-68, 063-160-21-17
Клопотання комунального підприємства СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКЕ РАЙОННЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" про спроможність надання послуги з організації проведення державної реєстрації шлюбу.
3 Відокремлений підрозділ державного підприємства Міністерства Внутрішніх справ України “Інформ-Ресурси” - “СХІДНА МІЖРЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ “ІНФОРМ-РЕСУРСИ” знаходиться за адресою: 49000. м. Дніпро, вул. Червона, 20А, код ЄДРПОУ 32248749.
У Відокремленого підрозділу державного підприємства Міністерства Внутрішніх справ України “Інформ-Ресурси” - “СХІДНА МІЖРЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ “ІНФОРМ-РЕСУРСИ” наявне окреме приміщення для працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану з обладнанням робочого місця комп’ютерною технікою з можливістю друку документів за результатом проведення державної реєстрації шлюбу за адресою: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. вул. Федоренко,10.
Контактні телефони: 050-556-00-99; 095-443-69-53; 095-748-95-99.
Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_69.odt

 

17.01.2019

Можливості Он-лайн будинку юстиції для громадських організацій

 

У 2017 році в Україні стартував сервіс«Он-лайн будинок юстиції», однією із складових частин якого є можливість проведення попередньої правової експертизи документів, що подаються для державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи.

Суть послуги полягає у попередньому наданні документів реєструючому органу для аналізу, та у разі необхідності,зазначення недоліків у документах.Попередня правова експертиза документів, що подаються для проведення державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи, надає впевненості заявнику у тому, що документи, які будуть подані для державної реєстрації створення громадської організації, будуть відповідати вимогам діючого законодавства України та допомагає в найкоротший строк зареєструвати громадську організацію.

Проведення попередньої правової експертизи документів, що подаються для проведення державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи, здійснюється безкоштовно. Подати документи можна протягом 24 годин на добу. Попередня правова експертиза не звільняє від подальшого подання документів до Головного територіального управління юстиції у Луганській області для державної реєстрації створення громадської організації.

Для того, щоб скористатися зазначеною послугою, необхідно зробити наступні кроки:

за допомогою інтернет-браузера перейти за адресоюhttps://online.minjust.gov.ua/;
зареєструватися в «Он-лайн будинку юстиції», створивши особистий кабінет;  
в основну меню  обрати  пункт «Реєстрація бізнесу та ГО», після чого натиснути на підпункт «Громадська організація»;

4) після заповнення особистих даних, завантажити підготовленіскан-копії документів,які визначені частиноюпершою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи,

- рішення засновників про створення юридичної особи,

- реєстр осіб, які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),

- відомості про керівні органи громадського формування, відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,

- установчий документ юридичної особи.

4) після прикріплення файлів та надання згоди на обробку персональних даних, натиснувши на кнопку «подати заяву», на екрані з’явиться повідомлення  про подання документів.

Після  попереднього розгляду документів  на вказану електронну пошту надійде повідомлення про наслідки розгляду.

У випадку наявності суперечностей та не відповідності вимог законодавства, заявнику в електронному листі буде повідомлено про всі недоліки які виявлені під час попередньої правової експертизи документів. У разі відсутності недоліків, заявнику в електронному листі буде направлено відповідне повідомлення та вказано місце куди можна подати  оригінали  документів.

 

 

Головне територіальне

управління юстиції

у Луганській області

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/mozhlivosti_on_layn_budinku_yu...

 

10.01.2019

Сучасний стан правового регулювання земельних ділянок під польовими дорогами та лісосмугами

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" передусім усуває проблеми, які виникають при використанні аграріями масивів сільськогосподарських земель. Власники земель та землекористувачі з 1 січня 2019 року зможуть використовувати земельні ділянки під лісосмугами, польовими дорогами на праві оренди.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, що розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів землевласникам або землекористувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. Крім того, земельні ділянки під польовими дорогами (крім польових доріг, що обмежують масив) можуть використовуватись як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. Тобто, Закон відносить їх до земель сільськогосподарського призначення і дозволяє передавати в оренду без аукціонів фізичним та юридичним особам з умовою їх підтримання у належному стані.

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення використання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/stattya_zemli_pid_polovimi.doc

 

 

04.01.2019

Адміністративний збір  у сфері державної реєстрації громадських формувань у 2019 році

Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі — Закон про реєстрацію) адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр) справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік” від 23 листопада 2018 року N 2629-VIII встановлено, що з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1921 гривень.                                        
Адміністративний збір у сфері державної реєстрації громадських формувань у 2019 році справляється за:
державну реєстрацію змін до відомостей про структурне утворення політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань — 580 грн (в межах 10 робочих днів). У скорочені терміни: 7 робочих днів — 1160 грн, 5 робочих днів — 2900 грн;
державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об'єднання, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів — 190 грн (в межах 3-х робочих днів). У скорочені терміни: 2 робочих дні — 380 грн, 24 години — 950 грн;
державну реєстрацію створення організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців — 120 грн;
державну реєстрацію змін до відомостей про організацію роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів — 580 грн ( в межах 15 робочих днів). У скорочені терміни: 10 робочих днів — 160 грн, 7 робочих днів — 2900 грн;
державну реєстрацію створення творчої спілки, територіального осередку творчої спілки — 140 грн;
державну реєстрацію змін до відомостей про творчу спілку, територіальний осередок творчої спілки, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань — 580 грн ( в межах 30 робочих днів). У скорочені терміни: 20 робочих днів — 1160 грн, 15 робочих днів — 2900 грн;
видачу виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у паперовій формі для проставлення апостиля — 100 грн.
видачу документів, що містяться в реєстраційної справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи — 130 грн.

Головне територіальне
управління юстиції
у Луганській області
 

Посилання для завантаження: http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/tekst_rda.odt

 

 

 

27.12.2018

Тимчасовий виїзд з дитиною за кордон без дозволу другого з батьків.

Пане Міністре, вітаю Вас!Напередодні новорічних та різдвяних свят хочу поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, але колишній чоловік крім того, що не платить аліменти, так ще й відмовляється надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Я чула, що є якісь умови для виїзду з дитиною за кордон без його згоди. Будь ласка,поясніть!

Вікторія Іванова

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуваєдіти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новелистосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більшдетальнимиконсультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213103,цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатно їправової допомоги по всій Україніви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_68.docx

 

 

20.12.2018

Допомога по безробіттю

Пане Міністре, вже декілька місяців шукаю роботу але нещастить. Чи маю я право на допомогу по безробіттю та як її отримати?

Володимир Гречко

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.u

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

    до 2 років - 50 %;
    від 2 до 6 років - 55 %;
    від 6 до 10 років - 60 %;
    понад 10 років - 70 %.
    з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

    перші 90 календарних днів - 100 %;
    протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
    у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Який порядок виплати допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_66.odt

 

20.12.2018

Реформування державних та комунальних 
друкованих засобів масової інформації добігає кінця

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області вкотре нагадує, що Законом України  «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі – Закон) були внесені зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», якими заборонено органам державної влади, іншим державним органам  та органам місцевого самоврядування виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.
Відповідно до вимог Закону органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування повинні вийти зі складу засновників друкованих засобів масової інформації одним із способів, передбачених статтею 3 вищевказаного Закону, а саме:
1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції – у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна;
2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;
3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації.
Звертаємо увагу засновників державних та комунальних друкованих засобів масової інформацію на те, що у разі неподання заяви на перереєстрацію відповідного друкованого засобу масової інформації до Головного територіального управління юстиції у Луганській області  в строк до 31 грудня 2018 року, свідоцтво про державну реєстрацію такого друкованого засобу масової інформації буде визнано недійсним відповідно до вимог частини четвертої статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Ознайомитися з переліком друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, засновниками яких відповідно до відомостей Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, є органи державної влади, інші державні органи або органи місцевого  самоврядування, та свідоцтва яких можуть бути визнані недійсними можливо на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Луганській області за посиланням http://www.lugjust.gov.ua/napriamky-diialnosti/nap2/derzhavna-reiestrats....
У разі виникнення будь-яких питань щодо порядку перереєстрації  друкованих засобів масової інформації, отримати консультацію можливо за телефонами  095-362-42-02 або 0645242216, або у відділі державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, каб.212. 
Головне територіальне управління
юстиції у Луганській області  

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/stattya_listopad.odt

20.12.2018

Новації законодавства щодо земельних правовідносин

10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України    № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрощення в Україні». Закон набуває чинності з 01 січня 2019 року, коротко зупинимось на усіх найбільш важливих аспектах, що ним впроваджені.

Комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст визнаються землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані станом на 01.01.2019 рік.

Надана можливість загальним зборам членів колективних сільськогосподарських підприємств, паювання земель у яких завершилось, до 2025 року перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.

Визнано кінцевий строк виділення в натурі (на місцевості) невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.

З 1 січня 2019 року нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

З 2025 року надано право органам місцевого самоврядування звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним, у разі якщо до 01.01.2025 року власники невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємці не оформили право власності на такі земельні ділянки.

Встановлено новий вид земельного сервітуту для здійснення заходів з меліорації земель.

Урегульовано процедуру обміну земельних ділянок в межах масиву земель сільськогосподарського призначення.

Законом обмежено строк дії емфітевзису та суперфіцію для приватних земель. Емфітевзис та суперфіція не може перевищувати 50 років. На теперішній час правовий титул емфітевзису та суперфіцію для приватних земель не обмежений граничним строком.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/novaciyi_zakonodavstva_shchodo...

 

17.12.2018

Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення

 

Пане Міністре, звертають до Вас за порадою. Я інвалід ІІ групи, нещодавно була звільнена з роботи із причини встановлення групи інвалідності та відсутності вакансії для осіб з обмеженими можливостями на підприємстві. На мою думку таке звільнення є незаконним. Дуже прошу, порадьте, що мені робити та чи дійсно були підстави для мого звільнення? Дякую.

Олена Дегтярьова

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити якщо особа з інвалідністю  не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних  рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії  (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_65.docx

 

 

12.12.2018

РЕЄСТРАЦІЯ ЗМІНИ КЕРІВНИКА СТРУКТУРНОГО УТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ

 

Згідно із Законом України «Про політичні партії в Україні» право громадян на свободу об’єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно доКонституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії. Однак це не застосовується до членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Звертаємо увагу, що політична партія забезпечує внесення змін до відомостей  обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

Також, рішення про зміни до відомостей про обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, приймаються в порядку, визначеному статутом партії, та оформляються протоколом засідання відповідного уповноваженого органу.

Процедура зміни керівника структурного утворення політичної партії залежить від того, чи зареєстроване таке структурне утворення політичної партії зі статусом юридичної особи чи без статусу юридичної особи.

Якщо структурне утворення політичної партії зареєстроване зі статусом юридичної особи, то готуються та подаються наступні документи:

заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, форми 3, затверджена наказом Міністерства юстиції України 18.11.2016  № 3268/5;
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру. Невід’ємною частиною такого рішення є реєстр учасників, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.
відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;
 документ про сплату адміністративного збору (0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Якщо структурне утворення політичної партії зареєстроване без статусу юридичної особи, то готуються і подаються такі документи:

заява про державну реєстрацію структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, форми 18, затверджена наказом Міністерства юстиції України 18.11.2016  № 3268/5;
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління структурного утворення політичної партії про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру. Невід’ємною частиною такого рішення є реєстр учасників, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу структурного утворення політичної партії, на якому відповідно до статуту політичної партії було скликано засідання вищого органу управління структурного утворення політичної партії;
документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту політичної партії;
відомості про керівні органи структурного утворення політичної партії (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів.

Строк розгляду документів – 10 робочих днів.

За результатами розгляду поданих документів приймається одне з таких рішень:

- про зупинення розгляду документів;

- про відмову в державній реєстрації;

- про державну реєстрацію.

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/zmina_kerivnika_partiyi.docx

06.12.2018

 

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?

Ольга

 

Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

 

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

уповноважених підрозділів органів поліції,
загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
служби у справах дітей за місцем свого проживання,
скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

Посилання для завантаження:

 

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_64.doc

05.12.2018

Щодо обміну земельними ділянками сільськогосподарського призначення

З 1 січня 2019 року набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018р. № 2498-VIII. (далі-Закон).

         Відповідно до Закону власники земельних ділянок усіх форм власності, землекористувачі тепер зможуть обмінюватися ними в межах одного земельного масиву, а земельні ділянки під лісосмугою можуть передаватися у постійне користування або в оренду. 

         У статті 1 Закону України «Про землеустрій» визначено що масив земель сільськогосподарського призначення це сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об'єктами, об'єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).

Також Законом визначаються особливості використання і розпорядження земельними ділянками, розташованими у  масиві земель сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого сілянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх  власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення. 

Власники земельних ділянок усіх форм власності на період дії договору оренди можуть обмінюватися ними шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. Обмін можливий лише в межах одного земельного масиву, якщо різниця у вартості обох земельних ділянок не перевищує 10%.

Укладення договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди. Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов’язково зазначається у таких договорах.

Орендарі земельних ділянок зобов’язані письмово повідомити орендодавця про обмін належними їм правами користування земельними ділянками протягом п’яти днів з дня державної реєстрації права суборенди. Письмове повідомлення надсилається орендодавцеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.

Земельні ділянки під полезахисними лісосмугами будуть передаватися у постійне користування або в оренду за умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. Правила утримання і збереження лісосмуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет міністрів.

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/obmin_zemelnimi_dilyankami_sta...

 

28.11.2018

Доброго дня, пане Міністре!

Скажіть, чи це правда, що з 1 грудня розмір аліментів збільшиться?

Соня Гук

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:

1559 грн для дитини до 6 років,
1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1626 грн для дітей менше 6 років,
2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_63.doc

 

 

28.11.2018

Як за допомогою інтернету отримати інформацію про громадську організацію

 

Якщо ви хочете співпрацювати з громадською організацією, стати її членом, написати листа, зателефонувати або отримати будь-яку іншу інформацію про громадську організацію, існує декілька варіантів отримання необхідної інформації:

Скористатись сервісом Міністерства юстиції України «Безкоштовний запит, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (можливо лише знайти інформацію про громадську організацію зі статусом юридичної особи).

Як знайти:

- в пошуковому полі Інтернету ввести слова «Безкоштовний запит ЄДР» та перейти за посиланням  https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, обрати графу «Юридична особа», в графі «ОПФ» обрати «Громадська організація», в графі «Запит» написати назву громадської організації (назва пишеться без слів «громадська організація») або код ЄДРПОУ та натиснути «Пошук»;

- в пошуковому полі Інтернету ввести слова «Он-лайн будинок юстиції» та перейти за посиланням https://online.minjust.gov.ua/, обрати розділ «Інформація з реєстрів», потім розділ «Організації, об’єднання, формування», надалі – «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»обрати графу «юридична особа», в графі «ОПФ» обрати «Громадська організація», в графі «Запит» написати назву громадської організації (назва пишеться без слів «громадська організація») або код ЄДРПОУ та натиснути «Пошук».

2) Скористатись пошуком у Реєстрі громадських об’єднань (можливий пошук громадських організацій як зі статусом юридичної особи, так і без статусу юридичної особи).

         Як знайти:

- в пошуковому полі Інтернету  ввести слова «Реєстр громадських об’єднань» та перейти за посиланням  http://rgo.informjust.ua/,  в графі «Найменування» написати найменування громадської організації та натиснути «Пошук»;

- в пошуковому полі Інтернету ввести слова «Он-лайн будинок юстиції» та перейти за посиланням https://online.minjust.gov.ua/, обрати розділ «Інформація з реєстрів», потім розділ «Організації, об’єднання, формування», надалі – «Реєстр громадських об’єднань» в графі «Найменування» написати найменування громадської організації та натиснути «Пошук».

Отримати електронний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування (тільки для громадських організацій зі статусом юридичної особи).

Як знайти:

- в пошуковому полі Інтернету ввести слова «Платний запит ЄДР» та перейти за посиланням  https://usr.minjust.gov.ua/ua/extractedr,  обрати дію «Створити запит», заповнити розділи «Тип документу», «Критерії пошуку», «Відомості» та здійснити оплату.

Також перелік громадських організацій, місцезнаходженням яких є населені пункти Луганської області, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, розміщений на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Луганській області в розділі «Напрями діяльності» - «Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації та громадських формувань» - «Зареєстровані громадські формування» або за посиланням http://www.lugjust.gov.ua/zareyestrovani-hromadski-formuvannya.

 

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/vidomosti_pro_go_na_rda.docx

 

 

23.11.2018

Хто має право на субсидію

Консультація щодо субсидії

Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.

Роман Дергач

Що таке субсидія?

Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.

Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

Хто має право на субсидію?

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):

  • Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
  • Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
  • Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
  • Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

 

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Які умови призначення субсидії?

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені).

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

 

Які документи потрібні для отримання субсидії?

  • Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
  • Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
  • Договір найму (оренди) житла (за наявності).

Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:

  • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
  • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

 

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

  • За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);

громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

  • За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:

виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;

громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.

Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.

Окрім того, необхідну консультація Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_shchodo_subsidiyi...

 

 

20.11.2018

Порядок поновлення договорів оренди землі

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» (далі- Закон) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону).

Право на поновлення (пролонгацію) договору оренди землі – це визначене законом переважне право орендаря укласти договір оренди землі на новий строк, що виникає у разі належного виконання ним обов’язків за умовами договору та після закінчення строку договору оренди землі, або коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності заперечень орендодавця. Порядок поновлення договорів оренди землі деталізовано викладено у статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Законодавством передбачено два випадки поновлення (пролонгації) договору оренди землі:

1) у разі належного виконання орендарем своїх обов’язків за договором, строк якого закінчується, орендар отримує переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Так, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця  до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

2) орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Зверніть увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

· власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

· уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Тож, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до останнього абзацу статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Головне територіальне управління

юстиції у Луганській області

 

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/poryadok_ponovlennya_dogovoriv...

 

 

 

15.11.2018

 

КонсультуєМіністрюстиції України.

Земельна ділянка учаснику АТО.

Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?

Владислав Хоменчук

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведенняу власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1)для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2)для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3)для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

 

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власностіу власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокремаріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови– лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1)заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2)оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3)документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися досуб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянкиу власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

м.Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, каб. 408 тел. (06452)4-24-93.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_62.docx

 

 

.15.11.2018

Щодо доступу державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

 

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (із змінами та доповненнями) (далі — Закон) державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру.
Згідно із абзацом першим частини шостої статті 11 Закону Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів, форма та зміст виписки, витягу визначаються Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру. 
Пунктом 1 розділу VI Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 р. за №839/28969 (далі — Порядок), встановлено що доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі. 
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку надання витягу з Єдиного державного реєстру здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру шляхом його формування та розміщення на порталі електронних сервісів для доступу до нього користувача з метою перегляду, копіювання та друку.
  Формування  витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру залежно від зазначених користувачем критеріїв пошуку, передбачених пунктом 8 розділу ІІ Порядку.
Надання документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру залежно від зазначених користувачем критеріїв пошуку, передбачених пунктом 7 розділу ІІ Порядку.
Згідно із пунктом 3 розділу VI Порядку для отримання витягу з Єдиного державного реєстру, документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі користувач обов’язково зазначає підставу для їх отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження) тощо). 
Додатково повідомляємо, що відомості з Єдиного державного реєстру можна отримати шляхом вільного доступу, скориставшись формою онлайн- пошуку на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.
Головне територіальне управління юстиції у Луганській області

Посилання для завнтаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/shchodo_dostupu_derzhorganiv_d...

 

 

12.11.2018

До уваги осіб, які бажають стати державними службовцями та мають корпоративні права! 

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомляє наступне. 
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 (далі – Порядок), спеціальній перевірці, зокрема, підлягають відомості щодо наявності в особи корпоративних прав.
Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
Частиною першою статті 36 Закону України “Про запобігання корупції” (далі — Закон) встановлено, що у разі виявлення в осіб, визначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону (далі — посадові особи), корпоративних прав, такі посадові особи зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. 
Звертаємо увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону посадові особи, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
Нагадуємо, що спеціальна перевірка щодо наявності в особи корпоративних прав, яка претендує на зайняття посади у територіальних органах чи підрозділах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади або інших державних органів, органах влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, проводиться  головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Спеціальна перевірка наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, здійснюється на підставі запиту відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування, до якого додаються копії письмової згоди кандидата на проведення спеціальної перевірки, автобіографії, паспорта. Форма запиту та згоди  на проведення спеціальної перевірки затверджені Порядком.  
Для отримання додаткової інформації звертайтеся за телефонами (064252) 4 22 16, 095 362  42 02.
Головне територіальне управління юстиції  Луганській області 

Посилання на завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/na_rda_08112018.odt

 

 

 

 

08.11.2018

Консультує Міністр юстиції України.

Процедура реєстрації новонародженої дитини!

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.

Тоня Симоненко

 

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

 

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

 

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

 паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
 документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
паспорти батьків або одного з них;
документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

 

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

 

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

 

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_61.doc

 

 

06.11.2018

  ПОНОВЛЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ'ЄКТ НЕРУХОМОГО МАЙНА

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.№ 1127 зі змінами затверджений “Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”  (далі -Порядок). 
Відповідно до пункту 53 Порядку для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його  виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з  Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперові носії інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). 
Для проведення державної реєстрації державному реєстратору необхідно надати:
-квитанцію про сплату адміністративного збору;
-копію паспорта заявника;
-копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого свідоцтва про право власності на нерухоме майно (у разі наявності);
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі такого документа в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа. 
При цьому фізичні та юридичні особи — під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації, оскільки право відповідно до п. 53 Порядку реєструється не на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а на підставі інформації отриманої з Реєстру прав власності на нерухоме майно та з паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). 
Даний нормативно правовий  акт  надає право громадянам зареєструвати свої права на об'єкт нерухомого майна без звернення до суду. 

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/dodatok_do_lista_pro_ponovlenn...

 

 

 

31.10.2018

КонсультуєМіністрюстиціїУкраїни

Як розділити майно без звернення до суду

Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будьласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.

МиколаТроць

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом,частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними.Однак, це правило не є аксіомою.При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.

Однак,у цьому випадкурозмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Якщо виділ на користь дітей майна неможливий,вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103цілодобово та безкоштовно в межах України.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_60.docx

 

 

30.10.2018

ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ ПОМИЛКОВО АБО НАДМІРУ СПЛАЧЕНИХ КОШТІВ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ

Помилково сплатили кошти не на той рахунок або надміру перерахували? Не засмучуйтесь, їх можливо повернути! Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України. Якщо громадським формуванням було помилково або надміру сплачено кошти за державну реєстрацію до державного бюджету, діючим законодавством передбачена процедура повернення таких коштів, яка визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.
Для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету за кодами бюджетної класифікації 22010300 (державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), 22012700 (плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), 22012900 (плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), громадському формуванню потрібно виконати декілька простих кроків:
1) звернутись до Головного територіального управління юстиції у Луганській області із заявою про підготовку та видачу подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету; 
2) отримати подання Головного територіального управління юстиції у Луганській області на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету;
3) звернутися з поданням Головного територіального управління юстиції у Луганській області та заявою до відповідного органу Державної казначейської служби. 
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державної казначейської служби, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
До заяви додається оригінал або копія документу про переказ коштів або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до державного бюджету.
4) отримати кошти.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/poryadok_provedennya_splacheni...

 

25.10.2018

КонсультуєМіністрюстиціїУкраїни

Уповноважені особи.

 

У нас в містечку на Кіровоградщин івжепонад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, щоМін’юст придумав як вирішитицю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребуванінотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріусавзагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

  • Оформлення права спадщини.
  • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
  • Видача свідоцтв про народження і смерть.
  • Засвідчення вірності копій документів.
  • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

 

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення.Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції.Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань.Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть уВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати  їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб.Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

  • Із вищою юридичною освітою.
  • Необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможетисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_59.docx

 

 

24.10.2018

До уваги суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб та 
фізичних осіб-підприємців!
 
Згідно  з  частиною третьою  статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”  реєстраційна справа юридичної особи, фізичної особи-підприємця, громадського формування в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи — підприємця:
    щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.
     щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок - у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. 
Суб’єкт державної реєстрації, який провів реєстраційну дію, протягом трьох робочих днів з дня її проведення надсилає документи, подані для проведення реєстрації, відповідному суб’єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи. 
Відповідно   до    підпунктів   2,  3   пункту  1   наказу Міністерства юстиції України  від 25 листопада 2016 р. № 3359/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2016 р. за № 1528/29658, ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто  Севастополь, забезпечує  Головне  територіальне управління  юстиції  у  Херсонській області;  ведення  реєстраційних справ  у   паперовій   формі   щодо    юридичних   осіб,   фізичних   осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням/місцем проживання яких є населені пункти, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані   на   лінії   зіткнення   в   Донецькій   та   Луганській областях,  забезпечує Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області та  Головне територіальне управління юстиції у Луганській  області.     
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. № 1085 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення”. 
        Місцезнаходження Головного територіального управління юстиції у Луганській області: Луганська обл., м. Сєвєродонецк, вул. Єгорова, 22, тел. (06452)42216.
 
Посилання для завантаження:
 
 

 

18.10.2018

Консультує Міністр Юстиції України

Сплата аліментів – гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

 

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

 

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

 

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

 

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

 

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_58.doc

 

11.10.2018

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

 

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

  • до 2 років - 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;
  • понад 10 років - 70 відсотків.
  • мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
  • у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_57.docx

04.10.2018

Як створити громадське об'єднання, що не має статусу юридичної особи

         Відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про громадські об'єднання” (далі — Закон), засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

         Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

         Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:

1) дату та місце проведення установчих зборів;

2) осіб, які брали участь в установчих зборах;

3) рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;

4) рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;

5) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання.

         У разі утворення громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення про затвердження статуту громадського об'єднання та про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту, приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об'єднання.

         Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.

         Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону, невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості про прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

         Відповідно до статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”, для державної реєстрації  громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;

3) відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код - для юридичної особи);

4) відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).

         Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється протягом трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

          Адміністративний збір за реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, не справляється.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/yak_stvoriti_gromadske_obiedna...

 

 

03.10.2018

Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

Олександр Іванко

 

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•          в позасудовому порядку;

•          в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

            перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

            підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/konsultaciya_56.doc

 

 

 

02.10.2018

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА САМОВІЛЬНЕ ЗАЙНЯТТЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Самовільне зайняття  земельної ділянки  є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

У разі ж самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, кримінальне покарання встановлюється у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо таке будівництво здійснено на земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - позбавлення волі на строк від одного до трьох років.

Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.

Слід зазначити, що шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Що необхідно зробити громадянину у разі, коли він виявив, що його земельна ділянка зайнята сторонньою особою

У разі, якщо Ви виявили, що Ваша земельна ділянка без Вашого дозволу використовується сторонньою особою, необхідно звернутись до Управління з контролю за використанням та охороною земель територіального підрозділу Держгеокадастру у відповідній області. Інспектор вказаного управління  має провести обстеження земельної ділянки, скласти акт обстеження земельної ділянки, визначити розмір шкоди, завданої її самовільним зайняттям та здійснити заходи із притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Крім того, Ви вправі звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

При виявленні ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, необхідно звернутись до органів внутрішніх справ.

Посилання для завантаження:

http://tr.loga.gov.ua/sites/default/files/samovilne_zahoplennya_zemelnoyi_na_sayti_rda_2.doc